"ОБРАЗНЕ І ПОЗИТИВНЕ"

Звичайна метушня на спільній кухні великої комуналки, з висотою стелі 4.70, де проживали чотири родини і великий сірий кіт Васька, що грівся у промінях ранкового сонця на підвіконні вікна, за яким, під воркування голубів, відкривався вид на внутрішні київські двори вулиць Пушкінської і Рєпіна (зараз Терещенковська). Особливо привертав увагу дворик "Російського музею", на якому, серед різних нагромаджень, стояв пам'ятник Миколі Другому.

Ложка осоружного риб'ячого жиру, стомливе одягання, - і дитячі ноги
маленького Славки, човгаючи по старих кам'яни східцях, спускали його з третього поверху будинку №.15, що по бульвару Шевченка, у напрямі дитячого садка № 78, наступного по нумерації після "Російського музею" (тепер Київський національний музей російського мистецтва) на вул. Рєпіна (Терещенковська). Цікаво ще і те, що пізніше довелося ходити в художню школу імені того ж Рєпіна, засвоювати основи малюнка, живопису і композиції.

Таким запам'яталося дитинство, затишний дворик із старими тополями за стіною рекламних щитів Київміськдовідки, квітучі каштани парку Шевченка з п'янким повітрям, і рундук, що стояв неподалік від входу готелю "Прем'єр Палац " (тоді ще "Україна") на перетині вул. Пушкінської і бульвару Шевченка, в якому колоритний продавець міг змішати з вмісту декількох скляних конусоподібних колб дуже смачну газовану воду з сиропом на вибір.

Тепер усього цього немає, замість будинку №15 і дворика, серед будинків, що залишилися, втиснули багатоповерхівку. Коли я проходжу цими місцями, де народився і виріс, щось завжди зачіпає найтонші струни моєї душі, воно безповоротно пішло, але відклало відбиток на все життя.

Саме ця обставина народила ідею провести в затишному залі кафе- кондитерській "Волконський", готель "Прем'єр Палац ", виставку авторського живопису під назвою "Образне і позитивне".

Всі виставки>>